-
1 testamentary
заповідальний, заповіданий, який базується на заповіті, переданий за заповітом- testamentary beneficiary
- testamentary bequest
- testamentary capacity
- testamentary cause
- testamentary compulsion
- testamentary disposition
- testamentary document
- testamentary freedom
- testamentary gift
- testamentary guardian
- testamentary heir
- testamentary instrument
- testamentary intent
- testamentary language
- testamentary paper
- testamentary prescription
- testamentary succession
- testamentary trust
- testamentary trustee -
2 testamentary
adj1) юр. заповідальний; переданий за заповітомtestamentary estate — маєток, що передається за заповітом
2) рел. що стосується Ветхого (Нового) завіту* * *a1) юp. заповідальний; переданий за заповітомtestamentary capacity — заповідальну право-, дієздатність
testamentary estate — маєток, переданий за заповітом
2) peл. стосовний до Старого або Нового завіту -
3 testate
1. n юр.заповідач2. adj юр.1) померлий, який залишив заповіт2) переданий за заповітом3. v1) свідчити2) складати заповіт* * *I [`testeit] n; юр. II ['testeit] a; юр.1) померлий, що залишив заповітIII [`testeit] v; юр.to die testate — умерти, залишивши заповіт
1) свідчити -
4 testate
1) заповідач, який помер2) переданий за заповітом; який залишив заповіт3) заповідати, укладати заповіт; залишати за заповітом•- testate succession -
5 testamentary
a1) юp. заповідальний; переданий за заповітомtestamentary capacity — заповідальну право-, дієздатність
testamentary estate — маєток, переданий за заповітом
2) peл. стосовний до Старого або Нового завіту -
6 acknowledgement of will
офіційне визнання автентичності заповіту заповідачем під присягою; офіційне визнання заповідачем перед свідком, який має це засвідчити, що підпис під заповітом належить заповідачу -
7 testate
I [`testeit] n; юр. II ['testeit] a; юр.1) померлий, що залишив заповітIII [`testeit] v; юр.to die testate — умерти, залишивши заповіт
1) свідчити -
8 demise
1. n1) юр. передача нерухомої власності у спадщину2) юр. здавання нерухомої власності в оренду3) перехід престолу спадкоємцю4) кончина, смерть2. v1) юр. заповідати майно; передавати майно у спадщину (в оренду)2) переходити (до спадкоємця — про майно)3) передавати владу (титул); відрікатися від престолу4) померти* * *I n1) юp. передача нерухомості за заповітом2) юp. здача нерухомості в оренду3) перехід престолу спадкоємцеві (особл. demise of the crown)4) юp. смерть, кончинаII v1) юp. заповідати майно ( кому-небудь); передавати майно в спадщину; переходити ( до спадкоємця- про майно)3) передавати владу або титул; зрікатися престолу4) померти -
9 testamentary trust
довірча власність, встановлена заповітом; опіка за заповітом довірителя -
10 devisee
-
11 heir
1. nспадкоємець; наступникheir by devise — спадкоємець (нерухомого майна) за заповітом
to fall heir to smb.'s property — успадкувати чиєсь майно (багатство)
to make smb. one's heir — зробити когось своїм спадкоємцем
2. vуспадкувати; бути спадкоємцем* * *I n1) спадкоємець2) адептII vуспадковувати, бути спадкоємцем -
12 right to will property
право на майно за заповітом, право на заповідальне майно -
13 demise
I n1) юp. передача нерухомості за заповітом2) юp. здача нерухомості в оренду3) перехід престолу спадкоємцеві (особл. demise of the crown)4) юp. смерть, кончинаII v1) юp. заповідати майно ( кому-небудь); передавати майно в спадщину; переходити ( до спадкоємця- про майно)3) передавати владу або титул; зрікатися престолу4) померти -
14 testamentary
[ˌtestə'ment(ə)rɪ]adjзаповіда́льний, пере́даний за запові́том -
15 Гуссерль, Едмунд
Гуссерль, Едмунд (1859, Просніц, Моравія - 1938) - нім. філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Навчався у Ляйпцигу, Берліні й Відні. Працював в ун-тах Галле, Геттингена, Фрайбурга. У творчості Г. розрізняються три періоди: дофеноменологічний, феноменологічний і трансцендентально-феноменологічний. Дофеноменологічний період пов'язаний із впливом філософа і психолога Врентано, від якого Г. (через поняття інтенціональності свідомості) здобув вирішальний поштовх для спрямування своїх дослідницьких інтересів до царини філософії. У 1891 р. він видає свою першу велику працю "Філософія арифметики", у якій здійснена спроба дати психологічне обґрунтування основоположень математики. Проте, ознайомившись з критикою психологізму в логіці й математиці з боку Фреге (рецензента його праці), Г. відмовляється від попередньої дослідницької програми і звертається до логічного обґрунтування наукового знання. Перший том його двотомної праці "Логічні дослідження" уже містив ґрунтовну критику психологізму. Г. доводив, що психологія є емпіричною наукою, а логіка й математика (так само, як і філософія) є науками апріорними, які мають справу з раціональними поняттями та загальними й необхідними істинами. У цій же праці обґрунтовано ідею "чистої логіки", розглянуто питання про те, "що робить науку наукою", проведено розрізнення емпіричних та теоретичних наук, з'ясовано умови можливості наукової теорії як такої та ін. Феноменологічний період започатковує другий том "Логічних досліджень", в якому Г. прагне узгодити ідею "чистої логіки" з проблематикою теорії пізнання. Це прагнення здійснюється під орудою заклику "до самих речей", тобто до досвідної реальності, що у вигляді феноменів свідомості безпосередньо презентує себе пізнанню. Згідно з Г., феноменологія - це апріорна автономна наука про феномени свідомості. У межах феноменологічної концепції розгорнута характеристика поняття інтенціональності (як спрямованості свідомості до предмета), яке описує структуру та функціональні залежності смислопокладання; започатковано аналіз смислової будови людського світу, як вона дається науковим знанням; розкрито співвідношення "виразу" і його "значення"; показано, що умовою здійснення інтенції свідомості є її споглядальне виконання та ін. Трансцендентально-феноменологічний період був наслідком переходу Г. на позиції трансцендентальної феноменології як універсальної філософії - науки про людський світ і місце в ньому людини як смислового центру сущого. У цей період Г. вводить поняття (і операцію) трансцендентально-феноменологічної редукції, яка постає аналогом картезіанського універсального сумніву і поряд з ейдетичним (категоріальним) спогляданням загального та дескрипцією феноменально даного одиничного - у їх взаємодії - слугує основоположним складником феноменологічного методу. У мисленевій схемі "Ego - cogito - cogitatum" остання ланка становить "ноему", смисловий зміст свідомості; середня ланка постає "ноезою", "актом", інтенціональним переживанням (сприйняттям, пригадуванням тощо), з допомогою якого цей зміст дається; перша ж ланка є "чистою" (абсолютною) свідомістю, трансцендентальним суб'єктом, що немовби надбудовується над емпірико-психологічним "Я" кожної людини як його чиста можливість. Після Першої світової війни, що її Г. сприйняв як руйнацію старого європейського світу, його роздуми дедалі чіткіше і концентрованіше спрямовуються на осмислення завдань філософії (і відповідальності філософів) у відродженні життя. Він обстоює тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повновартісного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. У праці "Картезіанські роздуми" Г. обґрунтовує трансцендентальну феноменологію в історико-філософському контексті і порушує дві нові проблеми - подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивного характеру засад свого філософування. В останній, незавершеній праці "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" також з'являються дві принципово нові теми - аналіз феномена життєвого світу та історичний спосіб аргументації. Криза європейських наук, тобто втрата ними будь-якого життєвого значення для людини, пов'язується із вилученням людської суб'єктивності з наукової картини світу, в результаті чого "суб'єктивізм" став принципово ворожим щодо здобуття "об'єктивного" знання. Одначе спроби осмислити феномен життєвого світу як протогенної стихії виникнення наукової картини реальної дійсності засвідчили, що цей феномен є наскрізно історичним утворенням, а відтак, трансцендентально-феноменологічна редукція перетворювалась на редукцію історичну, передумовою здійснення якої ставало дослідження сталих історичних традицій розвитку європейської культури. На цій підставі в пізній феноменології Г. з'являється поняття "історичного апріорі" (трансцендентальної історичності свідомості). "Криза" стала своєрідним філософським заповітом мислителя, після смерті якого виявилось понад 40000 сторінок рукописів, заповнених стенографічним шрифтом, які утворили архів Г. в Лувені (Бельгія) і дотепер продовжують публікуватися в зібраннях його творів.[br]Осн. тв.: "Філософія арифметики" (1891); "Логічні дослідження". В 2 т. (1900); "Ідеї чистої феноменології або феноменологічна філософія" (1913); "Формальна і трансцендентальна логіка" (1929); "Картезіанські роздуми" (1931); "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" (1936) -
16 Adm'r CTA
скор. адміністратор спадщини з долученим заповітом (в якому не зазначено діхівника або зазначено неналежного виконавця духівниці) -
17 annuity
ануїтет; позов про стягнення ануїтету; щорічна виплата, встановлена угодою ( заповітом або іншим актом)- annuity for maintenance -
18 beneficiary under the will
English-Ukrainian law dictionary > beneficiary under the will
-
19 devisee
-
20 gift under will
См. также в других словарях:
заповідальний — а, е. Який виражає передсмертну волю кого небудь. •• Заповіда/льний відка/з зобов язання, виконання якого заповідач має право покласти на спадкоємця за заповітом … Український тлумачний словник
Завіт - союз - заповіт — Грецький термін διαθήκη переважно вживали в Септуаґінті для перекладу єврейського berith, що означає «угоду» або «союз», чи то в політичному значенні (пор. 1 Цар. 20:34), чи навіть у подружньому (Мал. 2:14), а найчастіше «угоду союз» між Богом і… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
леговати — леговати, лекговати заповідати, відписувати у спадщину, надати заповітом … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
лекговати — леговати, лекговати заповідати, відписувати у спадщину, надати заповітом … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Демант, Пётр Зигмундович — Пётр Зигмундович Демант … Википедия
Peter Demant — Born Peter Demant August 22, 1918(1918 08 22) Innsbruck, Austria Died December 11, 2006(2006 12 11) … Wikipedia
Аскания-Нова (заповедник) — Биосферный заповедник Аскания Нова им. Ф. Э. Фальц Фейна Біосферний заповідник Асканія Нова ім. Ф. Е. Фальц Фейна … Википедия
Кривое Озеро (Николаевская область) — пгт Кривое Озеро Криве Озеро Статус: районный центр Страна … Википедия
Гетманская столица (заповедник) — Гетманская столица столица гетманов Демьяна Многогрешного, Ивана Самойловича, Ивана Мазепы и Кирилла Разумовского. Гетманская столица (укр. Гетьманська столиця) Национальный историко культурный заповедник, расположенный в… … Википедия
Гетманская столица — (укр. Гетьманська столиця) национальный историко культурный заповедник, расположенный в Батурине. Создан постановлением Кабинета министров Украины в 1993 году[1] году на месте резиденции гетманов Украины Демьяна Многогрешного, Ивана… … Википедия
Перун — У этого термина существуют и другие значения, см. Перун (значения). Перун (др. рус. Перунъ, укр. Перун, белор. Пярун … Википедия